1. Словник української мови у 20 томах

уповиватися

УПОВИВА́ТИСЯ (ВПОВИВА́ТИСЯ), а́юся, а́єшся, недок., УПОВИ́ТИСЯ (ВПОВИ́ТИСЯ), в'ю́ся, в'є́шся, док.

1. Замотуватися у щось, щільно обгортатися чим-небудь.

Веранда .. вповилася червоним виноградом (Б. Лепкий).

2. тільки 3 ос., перен. Щільно огортатися, затягуватися (димом, туманом і т. ін.).

Долівка вповивалася сивавим димком (Б. Лепкий);

Велике місто вповилося мрякою (Мирослав Ірчан);

Підвів [Сергій] очманілу голову і побачив, що вікна вже вповилися світло-синім серпанком (О. Гуреїв).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. уповиватися — уповива́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. уповиватися — (вповиватися), -аюся, -аєшся, недок., уповитися (вповитися), -в'юся, -в'єшся, док. 1》 Замотуватися у щось, щільно обгортатися чим-небудь. 2》 тільки 3 ос., перен. Щільно огортатися, затягуватися (димом, туманом і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. уповиватися — ОПОВИВА́ТИСЯ (з усіх боків вкриватися димом, туманом, хмарами, пилом і т. ін.), ОГОРТА́ТИСЯ (ОБГОРТА́ТИСЯ), ОБВОЛІКА́ТИСЯ, ЗАВОЛІКА́ТИСЯ, ЗАТЯГА́ТИСЯ, ЗАТЯ́ГУВАТИСЯ, ПОВИВА́ТИСЯ, ОБВИВА́ТИСЯ, ВКРИВА́ТИСЯ (УКРИВА́ТИСЯ), ПОКРИВА́ТИСЯ, ЗАСТИЛА́ТИСЯ... Словник синонімів української мови
  4. уповиватися — УПОВИВА́ТИСЯ (ВПОВИВА́ТИСЯ), а́юся, а́єшся, недок., УПОВИ́ТИСЯ (ВПОВИ́ТИСЯ), в’ю́ся, в’є́шся, док. 1. Замотуватися у щось, щільно обгортатися чим-небудь. 2. тільки 3 ос., перен. Щільно огортатися, затягуватися (димом, туманом і т. ін.). Словник української мови в 11 томах