уповільнювати
УПОВІ́ЛЬНЮВАТИ (ВПОВІ́ЛЬНЮВАТИ), юю, юєш, недок., УПОВІ́ЛЬНИТИ (ВПОВІ́ЛЬНИТИ), ню, ниш, док., що.
Робити повільнішим, зменшувати швидкість чого-небудь.
Наближається до полустанки Поїзд, уповільнюючи рух (М. Шеремет);
Один ворон уповільнив літ, ніби завмер на місці, потім пішов боком і, блиснувши чорною сталлю, ринув головою вниз (Григорій Тютюнник);
Гречаний з друзями, уповільнивши роботу, прислухається до радіопередачі (О. Гончар);
Час немовби вповільнив свій плин (Ю. Шовкопляс);
Всиановлено, що вони [суниці] уповільнюють поглинання йоду щитовидною залозою і справляють антистероїдну дію (з наук.-попул. літ.).
(1) Упові́льнювати / упові́льнити кро́ки (ходу́ і т. ін.) – іти повільніше, зі зменшеною швидкістю.
Кароль знічев'я погукує на коней, коли ті вповільнюють ходу (М. Олійник);
Княгиня Ольга уповільнила кроки, з сіней долітав шум людей, що ждали там княгиню (С. Скляренко).
Значення в інших словниках
- уповільнювати — упові́льнювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- уповільнювати — (вповільнювати), -юю, -юєш, недок., уповільнити (вповільнити), -ню, -ниш, док., перех. Робити повільнішим, зменшувати швидкість чого-небудь. Уповільнювати кроки. Великий тлумачний словник сучасної мови
- уповільнювати — ЗАТРИ́МУВАТИ (заважати, пере-шкоджати кому-, чому-небудь рухатися, розвиватися тощо з належною швидкістю), ЗАДЕ́РЖУВАТИ, СТРИ́МУВАТИ, УТРИ́МУВАТИ (ВТРИ́МУВАТИ), ПРИТРИ́МУВАТИ, ГАЛЬМУВА́ТИ, ЗАГАЛЬМО́ВУВАТИ, УПОВІ́ЛЬНЮВАТИ (ВПОВІ́ЛЬНЮВАТИ)... Словник синонімів української мови
- уповільнювати — УПОВІ́ЛЬНЮВАТИ (ВПОВІ́ЛЬНЮВАТИ), юю, юєш, недок., УПОВІ́ЛЬНИТИ (ВПОВІ́ЛЬНИТИ), ню, ниш, док., перех. Робити повільнішим, зменшувати швидкість чого-небудь. Наближається до полустанки Поїзд, уповільнюючи рух (Шер., Дорога.. Словник української мови в 11 томах