уподоблення

УПОДО́БЛЕННЯ (ВПОДО́БЛЕННЯ), я, с.

Дія за знач. уподо́бити і уподо́битися.

Світ мудрості, світ Софії мислився як уподоблення нижчого вищому (з наук. літ.);

Кінцевою метою такого життя є вподоблення Господу нашому Ісусу Христу (з рел.-церк. літ.);

Уподоблення першопочатку особливій природнiй стихiї, що доступна чуттувому прийняттю, продовжує традицiї саме мiфологiчного опису (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me