упокірливо
УПОКІ́РЛИВО (ВПОКІ́РЛИВО).
Присл. до упокі́рливий.
Підсічене рвучким вітром .. воно [листя] на якусь мить буцім зависало, .. аби по довгім .. леті тихо й упокірливо лягти на пухкий, блякло-золотий наст (В. Дрозд).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me