упокірливо

УПОКІ́РЛИВО (ВПОКІ́РЛИВО).

Присл. до упокі́рливий.

Підсічене рвучким вітром .. воно [листя] на якусь мить буцім зависало, .. аби по довгім .. леті тихо й упокірливо лягти на пухкий, блякло-золотий наст (В. Дрозд).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me