упорядниця
УПОРЯ́ДНИЦЯ (ВПОРЯ́ДНИЦЯ), і, ж.
Жін. до упоря́дник.
Упорядниця вирішила підійти до справи максимально просто, тож розташувала казки в алфавітному порядку (із журн.);
Починаючи виховну працю, впорядник/впорядниця повинні бути свідомими, що юнаки/юначки при першій зустрічі починають аналізувати свого виховника (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- упорядниця — упоря́дниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- упорядниця — (впорядниця), -і. Жін. до упорядник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- упорядниця — УПОРЯ́ДНИЦЯ (ВПОРЯ́ДНИЦЯ), і, ж. Жін. до упоря́дник. Словник української мови в 11 томах