1. Словник української мови у 20 томах

упосліджувати

УПОСЛІ́ДЖУВАТИ (ВПОСЛІ́ДЖУВАТИ), ую, уєш, недок., УПОСЛІ́ДИТИ (ВПОСЛІ́ДИТИ), джу, диш, док., кого, заст.

Принижувати, зневажати, ставити нижче себе.

[Сестри] бігали, бігали до його [Шевченка], а потім впали в амбіцію: “Що се ви нас на допит берете, а чого ж сестру нашу Олександру .. не зовете?.. Що се за привілея така? Ви нас упосліджуєте, добродію” (з наук.-попул. літ.);

– Не оддам, – каже [батько], – Настусі [за убогого], – не впосліджу моєї дитини, моєї одиначки (Ганна Барвінок).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. упосліджувати — упослі́джувати дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. упосліджувати — див. ганьбити Словник синонімів Вусика
  3. упосліджувати — (впосліджувати), -ую, -уєш, недок., упослідити (впослідити), -джу, -диш, док., перех. Принижувати, зневажати, ставити нижче себе. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. упосліджувати — Упослі́джувати, -джую, -джуєш; упослі́дити, -лі́джу; -лі́диш, -лі́дять Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. упосліджувати — УПОСЛІ́ДЖУВАТИ (ВПОСЛІ́ДЖУВАТИ), ую, уєш, недок., УПОСЛІ́ДИТИ (ВПОСЛІ́ДИТИ), джу, диш, док., перех., заст., діал. Принижувати, зневажати, ставити нижче себе. — Не оддам, — каже [батько], — Настусі [за убогого], — не впосліджу моєї дитини, моєї одиначки (Барв., Опов.., 1902, 448). Словник української мови в 11 томах