упривечір

УПРИВЕ́ЧІР, присл., діал.

Увечері.

– І нехай хоч раз пройде стільки, як ми з жінками йдемо двічі на дню: вдосвіта, коли іще сутінно, й упривечір, коли і сонце лягає спочити (Г. Колісник).