1. Словник української мови у 20 томах

упірний

УПІ́РНИЙ, а, е, рідко.

Те саме, що упе́ртий¹ 1.

Це упірне говорення [говоріння] за гроші розвіяло у ляхів всяке підозріння (А. Чайковський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. упірний — -а, -е, діал. Упертий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. упірний — Упі́рний, -а, -е = упертий. Упірна коза вовку користь. Ном. № 2630. Словник української мови Грінченка