ураган

УРАГА́Н, у, ч.

1. Вітер великої руйнівної сили (до 12 балів).

Завтра ж рано Завив голодний Звір в пустині, і повів Ураган холодний (Т. Шевченко);

Вітер щохвилини міцнішав, переходив в ураган. Тепер не тільки пісок, але й каміння летіло вихором і боляче било людей та худобу (З. Тулуб);

Ураган гув, вив, свистів, – і це ревіння було дужче за всі інші звуки (Ю. Смолич);

Мініатюрні урагани-невидимки з інститутської лабораторії .. повторюють усю розмаїтість океанських тайфунів (з наук.-попул. літ.);

* У порівн. Данило налетів, як ураган, несподівано й люто (Іван Ле).

2. чого, перен. Про велику силу, напруженість проходження чого-небудь.

Свищуть урагани класових боїв на Заході (Я. Качура);

Герої мої розлучились в ці дні, Війни ураган все закутав, як хмара... (І. Нехода);

// Стрімкий розвиток, бурхливий вияв чого-небудь.

[Ольга:] Це була буря, шторм, ураган почуттів... Як жаль, що тепер нема таких... (О. Корнійчук);

І зал заревів ураганом... Завирував, заклекотів душею, вражений, захоплений поривом у височінь... Люди зрозуміли (І. Багряний).

3. перен. Різновид картярської гри.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ураган — урага́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. ураган — див. ГУРАҐАН. Словник синонімів Караванського
  3. ураган — див. вітер Словник синонімів Вусика
  4. ураган — [ураган] -ну, м. (на) -н'і, мн. -ние, -н'іў Орфоепічний словник української мови
  5. ураган — Буревій, вир, завирюха, суховій, хуртовина, див. буря, метіль, гураган, торнадо, тайфун, смерч, пурга Словник чужослів Павло Штепа
  6. ураган — вигук; мол. Вираження здивування або незадоволення, осуду. Словник жарґонної лексики української мови
  7. ураган — -у, ч. 1》 Вітер великої руйнівної сили (до 12 балів). 2》 чого, перен. Про велику силу, напруженість проходження чого-небудь. || Стрімкий розвиток, бурхливий вияв чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. ураган — Надзвичайно сильний поривчастий вітер швидкістю понад 120 км/год. Універсальний словник-енциклопедія
  9. ураган — БУ́РЯ (негода, що супроводжується сильним, навальним вітром, звичайно з дощем, грозою, а взимку — зі снігом), БОРВІ́Й поет., ХУРТОВИ́НА розм., ВІТРЯНИ́ЦЯ діал., ЧВА́РА діал. Словник синонімів української мови
  10. ураган — Урага́н, треба гураґа́н Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. ураган — УРАГА́Н, у, ч. 1. Вітер великої руйнівної сили (до 12 балів). Завтра ж рано Завив голодний Звір в пустині, і повів Ураган холодний (Шевч., II, 1963, 184); Вітер щохвилини міцнішав, переходив в ураган. Словник української мови в 11 томах