урарти

УРА́РТИ, ів, мн.

Найдавніші племена, які населяли в XV–XVI ст. до н. е. територію Передньої Азії і Південного Закавказзя.

Країна Урарту була заселена племенами урартів (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. урарти — -ів, мн. Найдавніші племена, які в 15-16 ст. до н. е. населяли територію Передньої Азії та Південного Закавказзя. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. урарти — УРА́РТИ, ів, мн. Найдавніші племена, які населяли в XV-XVI ст. до н. е. територію Передньої Азії і Південного Закавказзя. Країна Урарту була заселена племенами урартів (Іст. стар. світу, 1957, 46). Словник української мови в 11 томах