1. Словник української мови у 20 томах

урбаніст

УРБАНІ́СТ, а, ч.

Послідовник урбанізму.

Він [М. Семенко] – один із перших ліриків-урбаністів в українській поезії (з публіц. літ.);

– .. А на чому паляниці ростуть, ти хоч знаєш? – На дріжджах! – кинув я і прищикнув дверима якесь нечисте слово, пущене мені у спину. Потім виявилось: “урбаніст” (А. Крижанівський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. урбаніст — урбані́ст іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. урбаніст — [урбан’іст] -ста, м. (на) -стов'і/-с'т'і, мн. -стие, -с'т'іy Орфоепічний словник української мови
  3. урбаніст — -а, ч. Послідовник урбанізму. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. урбаніст — Урбані́ст, -та; -ні́сти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. урбаніст — УРБАНІ́СТ, а, ч. Послідовник урбанізму. Словник української мови в 11 томах