уретан

УРЕТА́Н, у, ч.

Етиловий ефір карбамінової кислоти; кристалічна речовина, яка служить для ідентифікації спиртів і фенолів.

При вивченні обміну речовин в головному мозку в стані гальмування наркотичний сон викликали за допомогою мединалу або суміші уретану і мединалу (з наук. літ.);

// Лікарський препарат, який застосовують як заспокійливий і снотворний засіб.;

// мн. урета́ни, ів, хім. Група органічних сполук, карбамати, похідними яких є інсектициди, фармакологічні препарати тощо.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. уретан — урета́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. уретан — -у, ч. Лікарський препарат, етиловий естер карбамінової кислоти, що його застосовують як заспокійливий і снотворний засіб. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. уретан — урета́н (від грец. οΰρον – сеча й етан) лікарський препарат; заспокійливий і снотворний засіб. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. уретан — УРЕТА́Н, у, ч. Лікарський препарат, етиловий ефір карбамінової кислоти, який застосовують як заспокійливий і снотворний засіб... Словник української мови в 11 томах