урожаїтися
УРОЖА́ЇТИСЯ (ВРОЖА́ЇТИСЯ), а́їться, недок. і док.
Давати урожай; ставати родючим.
Вода напувала землю, щоб урожаїлась вона, перетворюючись у пару, давала силу машинам, вгамовувала спрагу (із журн.);
Закарпатці дожилися до того, що завозять звідусіль навіть те, що мало б урожаїтися під кожним тином, – картоплю, капусту, цибулю, буряк, моркву (з газ.);
Від чого ж буде врожаїтися нива? (з Інтернету).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- урожаїтися — урожа́їтися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови