урок
УРО́К, у, ч.
1. Завдання, навчальна робота, які даються учневі для підготовки до наступного заняття.
– Ану, хто знає урок? – спитався учитель. Ще стало тихше у класі (Панас Мирний);
Страх яке [Миколка] до книжки було: чита, одно чита, а особливо як “на урок” загадають щось таке – чи про луку, чи про ліс... Ну й любило це! (А. Тесленко);
Зінаїда Федорівна викликала його відповідати урок з арифметики (О. Донченко);
Боря завжди готує уроки разом з Юрою (О. Копиленко).
2. перев. чого. Навчальне заняття; певний проміжок часу, відведений для заняття з окремого предмета.
Після перерви був урок української мови (П. Панч);
Поліна Карпівна і Жура за піаніно. Урок музики (І. Кочерга);
Докія Петрівна сиділа спокійно-сувора, як бувало в школі на уроках (А. Головко);
Уроки ковальської справи вів Каленик Романович Лукійченко (І. Сенченко);
Любив уроки фізики, хімії, зачаровано слухав, як мій батько веде учнів казковими стежками числа, міри й ваги (О. Бердник);
// перев. мн. Приватні навчальні заняття, робота репетитора.
Кажуть, тут [у Ялті] легко знайти уроки тощо (Леся Українка).
3. заст. Робота, визначена, доручена для виконання на певний час.
Князь же судить щотижня вранці на торгу, визначає кари, уроки вірникам (П. Загребельний);
Усю землю розбила [княгиня Ольга], уставила волості, погости, кожному дала урок і устав (С. Скляренко);
Як оце прийдуть жнива, то всіх жінок повигонять на степ жати .. на душу п'ять сажень через усю десятину, то хоч лусни, а до вечора .. щоб вижав. То був такий урок (з переказу).
4. перен. Подія, звичайно неприємна або важка для кого-небудь, взагалі те, з чого можна зробити певний висновок, збагатитися досвідом на майбутнє.
Хто б ти не був, для всіх урок Дає життя, – то знай же ти: – Хто відстав хоча б на крок, Тому з епохою не йти! (Л. Дмитерко);
Чорнобиль повинен стати суворим уроком, постійним орієнтиром у визначенні морального і соціального рівня відповідальності всіх нас перед прийдешніми поколіннями (з газ.);
// Висновок, логічний підсумок чого-небудь, що має значення у майбутньому.
Ми так багато говоримо про уроки й підсумки – і не здобуваємо ніяких уроків з трагедій. Як наслідок – вони знову й знову повторюються (з публіц. літ.);
Завжди будуть оці споруди [хати] й предмети ще й живими уроками для творців нового життя (П. Загребельний).
Бра́ти / взя́ти уро́ки див. бра́ти;
(1) Відкри́тий уро́к <�Відкри́та ле́кція> – заняття, на яке запрошують інших вчителів для обміну досвідом.
Відкрита лекція є елементом самоосвіти для молодих викладачів, асистентів (з наук.-попул. літ.);
Всеукраїнський відкритий урок “День права і закону” відбудеться у перший день навчального року в школах по всій території України (з газ.);
Дава́ти уро́ки див. дава́ти;
(2) Уро́ки істо́рії – історичні події, наслідки цих подій, які допомагають глибше зрозуміти, правильно оцінити аналогічні процеси сучасності.
Значення в інших словниках
- урок — уро́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- урок — (у школі) лекція, година; (для кого) пам'ятка, наука, повчальна лекція. Словник синонімів Караванського
- урок — [урок] -ку, м. (на) -оці, мн. -кие, -к'іў Орфоепічний словник української мови
- урок — 1. виклад, научка, див. лекція 2. це завдання Словник чужослів Павло Штепа
- урок — -у, ч. 1》 Завдання, навчальна робота, які даються учневі для підготовки до наступного заняття. 2》 перев. чого. Навчальне заняття; певний проміжок часу, відведений для заняття з окремого предмета. || перев. у мн. Великий тлумачний словник сучасної мови
- урок — УРО́К (навчальна робота, яка дається учневі для підготовки до наступного заняття), ЗАВДА́ННЯ перев. із сл. домашній; ЗАВДА́НОК заст. — Як же тепер, брате, думаєш жити?... Словник синонімів української мови
- урок — УРО́К, у, ч. 1. Завдання, навчальна робота, які даються учневі для підготовки до наступного заняття. — Ану, хто знає урок? — спитався учитель. Словник української мови в 11 томах