1. Словник української мови у 20 томах

уросепсис

УРОСЕ́ПСИС, у, ч., мед.

Сепсис, при якому первинне вогнище інфекцій міститься в нирках або сечовивідних шляхах.

Дисертацію присвячено вивченню особливостей біохімічних показників у хворих на уросепсис (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. уросепсис — уросе́псис іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. уросепсис — -у, ч. Септичний стан, що виникає внаслідок інфекційного вогнища в нирках або сечових шляхах. Великий тлумачний словник сучасної мови