урятування

УРЯТУВА́ННЯ (ВРЯТУВА́ННЯ), я, с.

Дія за знач. урятува́ти.

Довідавшись про врятування отари, зраділий Джантемир розщедрився і подарував Шакірові, крім двох баранів, тонконоге лоша (З. Тулуб);

Вербокрута випустили, а його гармошка стала засобом до урятування дівочої слави (Т. Осьмачка);

Ми простягли руки, здоровкаючись і висловлюючи їй нашу любов за врятування від смерті (Ю. Яновський);

І коли виник план урятування греблі, він викликав Рудя і командувати взводом забезпечення призначив його (С. Голованівський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me