урівноважування
УРІВНОВА́ЖУВАННЯ (ВРІВНОВА́ЖУВАННЯ), я, с.
Дія за знач. урівнова́жувати.
Першою і найбільш загальною відомою нам властивістю, на основі якої здійснюються процес взаємодії, процес урівноважування організму із середовищем, є властивість подразнюваності, яка в міру ускладнення живої матерії поступово переходить спочатку у відчуття, а потім і в свідомість (з наук. літ.);
Врівноважування мовної політики, подолання Києвом імперської спадщини у цій галузі не означає хоча б якогось приниження російської культури, мови чи мов інших національних груп держави (з публіц. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- урівноважування — урівнова́жування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- урівноважування — УРІВНОВА́ЖУВАННЯ (ВРІВНОВА́ЖУВАННЯ), я, с. Дія за знач. урівнова́жувати. Першою і найбільш загальною відомою нам властивістю, на основі якої здійснюються процес взаємодії, процес урівноважування організму із середовищем, є властивість подразнюваності... Словник української мови в 11 томах