усамостійнення
УСАМОСТІ́ЙНЕННЯ, я, с.
Дія за знач. усамості́йнитися.
Мова йде про вироблення науково обґрунтованої, духовно зумовленої історичним буттям і культурним розвитком українського народу філософії національно-державного усамостійнення українського суспільства в орієнтації на цінності загальнолюдського звучання (з публіц. літ.);
Українська держава, гадаємо, не від того, щоб сприяти усамостійненню УГКЦ (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- усамостійнення — усамості́йнення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови