1. Словник української мови у 20 томах

усвідомлювати

УСВІДО́МЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., УСВІДО́МИТИ, млю, миш; мн. усвідо́млять; док., що і з підрядним додатковим.

Осягати розумом, сприймати свідомо, розуміти значення, сенс чого-небудь; осмислювати.

Першу мить він просто усвідомлював, хто це перед ним (Іван Ле);

– Підводними снарядами по торпеді – вогонь! – Той наказ був несподіваний для вахтового. Ще секунду панувала тиша: півсекунди артилеристи усвідомлювали команду, секунду наводили гармати. І враз загриміли постріли (М. Трублаїні);

Марина, певно, ще не усвідомлювала, що Анатолій їй подобається (С. Журахович);

І тут Юрко усвідомив, що кинути зараз сход, це не просто вийти з лав, а поставити себе окремо від селян, коли не проти (І. Багмут);

// До кінця, повністю розуміти що-небудь, проникати в його суть, правильно оцінювати щось.

Неосудний, не усвідомлюючи своєї поведінки, вбіг у коридор, відчинив двері своєї кімнати (І. Микитенко);

Данило розумів дії Олександра Невського щодо татар та папи. Знав і добре усвідомлював, яку неоціненну поміч подає йому Олександр (А. Хижняк);

Суспільство під активним впливом жіночого руху усвідомлює, що жіноча енергійна діяльність поза рамками сім'ї – це не примха, а об'єктивна необхідність еволюційного розвитку суспільства (з наук.-попул. літ.);

// у сполуч. зі сл. себе. Вважати, відчувати себе ким-небудь або яким-небудь.

Леонідові радісно усвідомити себе знову бійцем (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. усвідомлювати — (глибоко розуміти суть чогось) осмислювати, осягати. Словник синонімів Полюги
  2. усвідомлювати — усвідомлювати, а не давати собі звіт Усвідомлювати, усвідомити – свідомо сприймати, осягати, розуміти значення, сенс чогось; правильно оцінювати щось. "Півсекунди артилеристи усвідомлювали команду, секунду наводили гармати. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  3. усвідомлювати — усвідо́млювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  4. усвідомлювати — УСВІДОМЛЮВАТИ, -юю, -юєш, УСВІДОМИТИ, -млю, -миш. Осягати розумом, сприймати свідомо, розуміти значення, сенс чогось. Щасливі батьки із жахом усвідомлювали, що з кожною хвилиною сиротіють дедалі більше й більше (Ю. Літературне слововживання
  5. усвідомлювати — (що) осягати розумом, здавати собі справу в чому, брати до тями; (себе, ким) відчувати, вважати; док. УСВІДОМИТИ, ЗБАГНУТИ; п! РОЗУМІТИ. Словник синонімів Караванського
  6. усвідомлювати — -юю, -юєш, недок., усвідомити, -млю, -миш; мн. усвідомлять; док., перех. і з підрядним додатковим. Осягати розумом, сприймати свідомо, розуміти значення, сенс чого-небудь; осмислювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. усвідомлювати — ЗРОЗУМІ́ТИ що і без додатка (правильно сприйняти зміст, значення, суть чого-небудь), ЗБАГНУ́ТИ, УБАГНУ́ТИ (ВБАГНУ́ТИ) розм., УТНУ́ТИ (ВТНУ́ТИ) розм., УТЯ́МИТИ (ВТЯ́МИТИ) розм., ЗМЕТИКУВА́ТИ розм., УТОРО́ПАТИ (ВТОРО́ПАТИ) розм., РОЗТОРО́ПАТИ розм. Словник синонімів української мови
  8. усвідомлювати — Усвідо́млювати, -млюю, -млюєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. усвідомлювати — УСВІДО́МЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., УСВІДО́МИТИ, млю, миш; мн. усвідо́млять; док., перех. і з підрядним додатковим. Осягати розумом, сприймати свідомо, розуміти значення, сенс чого-небудь; осмислювати. Словник української мови в 11 томах