усереднювати
УСЕРЕ́ДНЮВАТИ, юю, юєш, недок., УСЕРЕ́ДНИТИ, ню, ниш, док., кого, що.
Позбавляти особистих рис, якостей; узагальнювати (про групу осіб, предметів, явищ).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- усереднювати — усере́днювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- усереднювати — [усеиред(')н'уватие] -н'уйу, -н'уйеиш Орфоепічний словник української мови