1. Словник української мови у 20 томах

усилу

УСИ́ЛУ (ВСИ́ЛУ), присл., діал.

Насилу.

Узяв мене до себе соцький, поки бумагу вишлють. Всилу п'ять місяців пробула в них (Ганна Барвінок);

Щур стомлений, .. усилу волоче ноги (С. Васильченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. усилу — уси́лу прислівник незмінювана словникова одиниця діал. Орфографічний словник української мови
  2. усилу — (всилу), присл., діал. Насилу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. усилу — Уси́лу (ледве), присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. усилу — УСИ́ЛУ (ВСИ́ЛУ), присл., діал. Насилу. Узяв мене до себе соцький, поки бумагу вишлють. В силу п’ять місяців пробула в них (Барв., Опов.., 1902, 368); Щур стомлений, ..силу волоче ноги (Вас., І, 1959, 233). Словник української мови в 11 томах
  5. усилу — Уси́лу нар. Съ трудомъ, едва. Всилу вона від неї вирвалась. Мнж. 2. Всилу п'ять місяців пробула в них. Г. Барв. 368. Словник української мови Грінченка