ускубнути
УСКУБНУ́ТИ (ВСКУБНУ́ТИ), ну́, не́ш, УСКУ́БТИ (ВСКУ́БТИ), бу́, бе́ш, док., кого, що.
1. Узявшись за що-небудь, схопивши щось, різко смикнути.
В ставочку Пліточка дрібненька Знічев'я зуздріла на удці черв'яка, І так була раденька! Ну, дейко! до його швиденько! То збоку ускубне, То спереду поцупить (П. Гулак-Артемовський);
Марина погладила його [цуценя], ускубнула трохи за вухо, потягла за хвіст, і вони подружили (І. Сенченко);
// Смикнути за волосся, пір'я і т. ін.
Дивився, як там Лев здиха, .. Ніхто його вже не боїться, Усяк безпечно йде дивиться; Хто схоче – добре ускубне За вражий чуб його зубами (Л. Глібов);
Нудно стає [Василеві], коли сестра його чим забавиться, – він підлізе до неї та або ущипне стиха, або ускубне (Панас Мирний).
2. Висмикуючи, скубучи, узяти частину чого-небудь.
А зимою разів скільки сінця вскубну та воликам підложу (Ганна Барвінок).
Значення в інших словниках
- ускубнути — ускубну́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- ускубнути — (вскубнути), -ну, -неш, док., перех. 1》 Узявшись за що-небудь, схопивши щось, різко смикнути. || Смикнути за волосся, пір'я і т. ін. 2》 Висмикуючи, скубучи, узяти частину чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ускубнути — СКУ́БТИ (про тварин, птахів — рвати траву, листя губами, зубами, дзьобом), СКУ́БАТИ, ЩИПА́ТИ. — Док.: скубну́ти, скубону́ти підсил. ускубну́ти (вскубну́ти), щипну́ти, ущипну́ти (вщипну́ти). Кінь, пущений вільно, почав скубти траву (В. Словник синонімів української мови
- ускубнути — УСКУБНУ́ТИ (ВСКУБНУ́ТИ), ну́, не́ш, док., перех. 1. Узявшись за що-небудь, схопивши щось, різко смикнути. В ставочку Пліточка дрібненька Знічев’я зуздріла на удці черв’яка, І так була раденька! Ну, дейко! до його швиденько!... Словник української мови в 11 томах