усміхненість

УСМІ́ХНЕНІСТЬ (ВСМІ́ХНЕНІСТЬ), ності, ж.

Властивість за знач. усмі́хнений.

Надмірне акцентування жіночого дуже часто дещо заважає ведучій: кокетування здається нав'язливим, перманентна усміхненість має сиропний присмак, а наївність часом схожа на легковажність (із журн.);

Тож оцінимо граційність і усміхненість юних дівчаток – вони стали такими не відразу, їм довелося вчитися, долати власну закомплексованість, але бажання бути гармонійними перемогло! (із журн.);

Усміхненість є давньою цивілізованою формою спілкування, а не пихатість, яку натягає на себе кожен, урвавши бодай трохи влади (з газ.).