1. Словник української мови у 20 томах

усмішливо

УСМІ́ШЛИВО, розм.

Присл. до усмі́шливий.

Та через мить очі його усмішливо примружились (Ю. Шовкопляс);

– Закінчили роботу, заговорились, – відповідає усмішливо Василь Іванович (М. Іщенко);

– Та годі вам!.. – гримає усмішливо, як на дітей, Харитина (Микита Чернявський);

* Образно. А з молодого гудиння усмішливо визирали жовті квіточки (Є. Гуцало).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. усмішливо — усмі́шливо прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. усмішливо — розм. Присл. до усмішливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. усмішливо — УСМІ́ШЛИВО, розм. Присл. до усмі́шливий. Та через мить очі його усмішливо примружились (Шовк., Інженери, 1956, 26). Словник української мови в 11 томах