усолода

УСОЛО́ДА, и, ж., заст.

Насолода.

Вона одразу покохала його гаряче, палко, як кохають дуже нервові особи, з усолодою й навіть муками серця (І. Нечуй-Левицький);

Але все те лиш прибільшувало гострість усолоди – і легіники радістю стріли намір Марусяка (Г. Хоткевич).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. усолода — усоло́да іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. усолода — -и, ж., заст. Насолода. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. усолода — ЗАДОВО́ЛЕННЯ (почуття, стан вдоволення чим-небудь), УТІ́ХА (ВТІ́ХА), КАЙФ розм. жарт., КЕЙФ заст. жарт. (від приємного байдикування); НАСОЛО́ДА, УСОЛО́ДА заст., РОЗКОШУВА́ННЯ, РАЮВА́ННЯ розм., ЗАЛА́ССЯ розм. рідко (високий ступінь задоволення). Словник синонімів української мови
  4. усолода — УСОЛО́ДА, и, ж., заст. Насолода. Вона одразу покохала його гаряче, палко, як кохають дуже нервові особи, з усолодою й навіть муками серця (Н.-Лев., IV, 1956, 230); Але все те лиш прибільшувало гострість усолоди — і легіники радістю стріли намір Марусяка (Хотк., II, 1966, 185). Словник української мови в 11 томах