усопший
УСО́ПШИЙ, ого, ч., заст.
Те саме, що небі́жчик;
// церк. Особа, над тілом якої виконують поховальні обряди та заупокойні богослужіння, а також ім'я якої згадують при поминанні.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- усопший — див. небіжчик Словник церковно-обрядової термінології