успокоювання
УСПОКО́ЮВАННЯ (ВСПОКО́ЮВАННЯ), я, с., заст.
Дія за знач. успоко́ювати.
Гунтер із Герцогом заходилися спокоїти [заспокоювати] королеву, та їхні вспокоювання ще дужче втвердили Брунгільду на думці, що їй кажуть неправду (І. Білик).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me