успокоювання

УСПОКО́ЮВАННЯ (ВСПОКО́ЮВАННЯ), я, с., заст.

Дія за знач. успоко́ювати.

Гунтер із Герцогом заходилися спокоїти [заспокоювати] королеву, та їхні вспокоювання ще дужче втвердили Брунгільду на думці, що їй кажуть неправду (І. Білик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me