уставний
УСТА́ВНИЙ¹, а, е.
Прикм. до уста́в¹.
Залишились [у лісі] тільки ті [люди], що мали свої споконвічні .. сади, що були закріплені за ними “інвентарними правилами” 1848 р., а потім вписані і в уставні грамоти (М. Стельмах).
УСТА́ВНИЙ², а, е, лінгв.
Прикм. до уста́в².
У східних слов'ян кирилівський, або уставний, алфавіт панує до кінця XIV ст (з наук. літ.);
Джерело кирилиці відоме: це грецьке так зване уставне, або унціальне, письмо (з навч. літ.).
УСТАВНИ́Й див. вставни́й.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- уставний — уста́вний 1 прикметник від: уста́в — правила поведінки уста́вний 2 прикметник від: уста́в — тип письма уставни́й прикметник від: вставля́ти Орфографічний словник української мови
- уставний — I [устаўнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і (від устав) II [ўстаўний] = вставний м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і (від вставляти) Орфоепічний словник української мови
- уставний — I -а, -е. Прикм. до устав I. Уставні стосунки між військовослужбовцями. Уставні грамоти іст. — акти, що визначали відносини між селянами і поміщиками після селянської реформи 1861 р. в Росії. II -а, -е, лінгв. Прикм. до устав II. Великий тлумачний словник сучасної мови
- уставний — УСТА́ВНИЙ¹, а, е. Прикм. до уста́в¹. Залишились [у лісі] тільки ті [люди], що мали свої споконвічні ..сади, що були закріплені за ними «інвентарними правилами» 1848 р., а потім вписані і в уставні грамоти (Стельмах, І, 1962, 232). УСТА́ВНИЙ², а, е, лінгв. Словник української мови в 11 томах