устежувати

УСТЕ́ЖУВАТИ (ВСТЕ́ЖУВАТИ), ую, уєш, недок., УСТЕ́ЖИТИ (ВСТЕ́ЖИТИ), жу, жиш, док.

Уважно стежачи за ходом, розвитком, станом чого-небудь, не випускати з очей жодної подробиці.

Подивовувала одна обставина – як могла людина, живучи в глухому поліському селі, устежувати за такими виданнями, а тим більше придбати їх (з наук.-попул. літ.);

Пархоменко тепер не міг устежити за кожним рухом [матросів-анархістів] і, щоб прикрити себе з тилу, притулився спиною до стінки поїзда (П. Панч).