1. Словник української мови у 20 томах

устругати

УСТРУГА́ТИ (ВСТРУГА́ТИ), а́ю, а́єш, док., що.

Зняти стружку з поверхні дерева, металу і т. ін. за допомогою спеціального інструмента; стругаючи, зробити.

Ні стругом не встругати, ні сокирою не врубати (Сл. Б. Грінченка);

// Стругаючи, відділяти частину чогось; настругати.

Марині кинувсь в вічі хрест, що батько напалив на сволоці, як із страсті вернулися. Устругали того хреста, розколотили з водою, дали [Хіврі] випити (Панас Мирний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. устругати — уструга́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. устругати — (встругати), -аю, -аєш, док., перех. Зняти стружку з поверхні дерева, металу і т. ін. за допомогою спеціального інструмента; стругаючи, зробити. || Стругаючи, відділяти частину чогось; настругати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. устругати — УСТРУГА́ТИ (ВСТРУГА́ТИ), а́ю, а́єш, док., перех. Зняти стружку з поверхні дерева, металу і т. ін. за допомогою спеціального інструмента; стругаючи, зробити. Ні стругом не встругати, ні сокирою не врубати (Сл. Гр. Словник української мови в 11 томах
  4. устругати — Устругати, -жу, -жиш гл. Строгать, быть въ состояніи строгать. Ні стругом не встругати, ні сокирою не врубати. Грин. І. 237. Словник української мови Грінченка