уступка

УСТУ́ПКА, и, ж.

Те саме, що уступа́ння.

Воно не дивується, це страховище, з візиту до неї її світлості принцеси, не радіє, не соромиться й навіть на волосинку не підводиться. Хіба що перестає гратися пальцями – єдина уступка, яку воно може ради такого екстреного випадку зробити (В. Винниченко);

Настя зрозуміла, що на більше розраховувати не можна. Однак і це була значна уступка з боку хана (В. Малик);

// юр. Передача ким-небудь певних прав іншій особі.

Уступка вимоги являє собою двосторонню угоду, в якій приймають участь кредитор, який уступає своє право вимоги, і особа, яка стає кредитором і набуває це право в силу укладеної між ними угоди (з мови документів).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. уступка — усту́пка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. уступка — моск. поступка поступка Словник чужослів Павло Штепа