усушка
УСУ́ШКА, и, ж., спец.
Те саме, що усиха́ння.
Старший млинар ненавидить свого помічника тихою ненавистю, бо при Ярославі менше відходить з тих жалюгідних відходів “на пил, на усушку та на розтруску” (І. Волошин);
Усушкою називається величина, на яку зменшується об'єм і розміри деревини при висушуванні (з навч. літ.);
Припуск на усушку;
// перен., розм. Узгодження.
І найсумніше, мабуть, у тому, що до різноманітних технічних процесів (скорочення, розширення, усушка та утруска) “головні у справі реформи” зводять усю суть останньої (з публіц. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- усушка — усу́шка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- усушка — [усушка] -кие, д. і м. усус'ц'і Орфоепічний словник української мови
- усушка — -и, ж., спец. Кількість, величина, на яку зменшується вага або об'єм, розміри чого-небудь при висиханні. Великий тлумачний словник сучасної мови
- усушка — УСУ́ШКА, и, ж., спец. Кількість, величина, на яку зменшується вага або об’єм, розміри чого-небудь при висиханні. Старший млинар ненавидить свого помічника тихою ненавистю, бо при Ярославі менше відходить з тих жалюгідних відходів «на пил... Словник української мови в 11 томах