усівати

УСІВА́ТИ¹ (ВСІВА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., УСІ́ЯТИ (ВСІ́ЯТИ) і́ю, і́єш, док., що.

1. Покривати чим-небудь якийсь простір, якусь поверхню.

Високі коні .. кресали ясними підковами об кам'яну мостову і всівали її невеличкими іскорками (Панас Мирний);

Щоб лишились по нас на поверхні моря хоч бульбашки, гарячково всіваймо зошити .. ряботінням літер (В. Дрозд).

2. Заповнювати, займати собою весь простір, всю поверхню.

Тут німців били ми, і трупи їх довкола усіяли бугри й засніжені поля (І. Гончаренко);

Її [армії] численні залоги й форти усівали всю країну, командири обкладали населення обтяжливими повинностями (з наук. літ.);

Потоцький раз у раз кидав жовнірів на приступ козацького валу, і ті, всіваючи поле трупами, щоразу відкочувалися назад (В. Чемерис).

УСІВА́ТИ² (ВСІВА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., УСІ́ЯТИ (ВСІ́ЯТИ), і́ю, і́єш, док., що.

Сіяти щось серед чого-небудь.

* Образно. Може б, Шрам і до кінця козаків утихомирив; так .. за Шрамом паволоцьким слідом ходив диявол і всівав пле́вели в пшеницю. А той диявол не хто був, як полигач Брюховецького – Вуяхевич (П. Куліш).