усівати
УСІВА́ТИ¹ (ВСІВА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., УСІ́ЯТИ (ВСІ́ЯТИ) і́ю, і́єш, док., що.
1. Покривати чим-небудь якийсь простір, якусь поверхню.
Високі коні .. кресали ясними підковами об кам'яну мостову і всівали її невеличкими іскорками (Панас Мирний);
Щоб лишились по нас на поверхні моря хоч бульбашки, гарячково всіваймо зошити .. ряботінням літер (В. Дрозд).
2. Заповнювати, займати собою весь простір, всю поверхню.
Тут німців били ми, і трупи їх довкола усіяли бугри й засніжені поля (І. Гончаренко);
Її [армії] численні залоги й форти усівали всю країну, командири обкладали населення обтяжливими повинностями (з наук. літ.);
Потоцький раз у раз кидав жовнірів на приступ козацького валу, і ті, всіваючи поле трупами, щоразу відкочувалися назад (В. Чемерис).
УСІВА́ТИ² (ВСІВА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., УСІ́ЯТИ (ВСІ́ЯТИ), і́ю, і́єш, док., що.
Сіяти щось серед чого-небудь.
* Образно. Може б, Шрам і до кінця козаків утихомирив; так .. за Шрамом паволоцьким слідом ходив диявол і всівав пле́вели в пшеницю. А той диявол не хто був, як полигач Брюховецького – Вуяхевич (П. Куліш).
Значення в інших словниках
- усівати — усіва́ти 1 дієслово недоконаного виду покривати чимось простір, поверхню усіва́ти 2 дієслово недоконаного виду сіяти щось серед чогось Орфографічний словник української мови
- усівати — I (всівати), -аю, -аєш, недок., усіяти (всіяти) -ію, -ієш, док., перех. 1》 Покривати чим-небудь якийсь простір, якусь поверхню. 2》 Заповнювати, займати собою весь простір, всю поверхню. II (всівати), -аю, -аєш, недок., усіяти (всіяти), -ію, -ієш, док., перех. Сіяти щось серед чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- усівати — УКРИВА́ТИ (ВКРИВА́ТИ) (про суцільну масу чого-небудь, рослинність тощо — заповнювати густо собою якусь поверхню, якийсь простір, предмет), ПОКРИВА́ТИ, КРИ́ТИ, ЗАСТИЛА́ТИ (ЗАСТЕЛЯ́ТИ), УСТЕЛЯ́ТИ (ВСТЕЛЯ́ТИ), УСТИЛА́ТИ (ВСТИЛА́ТИ)... Словник синонімів української мови
- усівати — УСІВА́ТИ¹ (ВСІВА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., УСІ́ЯТИ (ВСІ́ЯТИ) і́ю, і́єш, док., перех. 1. Покривати чим-небудь якийсь простір, якусь поверхню. Високі коні.. Словник української мови в 11 томах