усідатися

УСІДА́ТИСЯ (ВСІДА́ТИСЯ), а́юся, а́єшся, недок., УСІ́СТИСЯ (ВСІ́СТИСЯ), уся́дуся, уся́дешся; наказ. сп. уся́дься; док., розм.

1. Сідати, звичайно зручно влаштовуючись, надовго і т. ін.

– Скинь автомат, на час роботи дозволяю, – змилосердився подоляк, всідаючись зручніше в сідлі (О. Гончар);

– Доня не зрозуміла батька .. – сказав він, усідаючись біля ложа (Д. Міщенко);

Тетяна Василівна ждала, доки вони всядуться (П. Загребельний);

Перед вечором гарненько усілись вони на ґанку, що виходив в невеличкий садок, і смоктали ромок з солодким чаєм (Панас Мирний);

Калюжна запросила молоду жінку сідати і, коли та всілася навпроти, ще раз оглянула її вивчаюче (Ю. Збанацький);

Збудився врано синій-синій птах, на мокру гілку всівся (В. Стус).

2. Опускатися вниз, осідати; знижувати рівень своєї поверхні, ущільнюючись, переміщуючись і т. ін.

А він – .. мовчить, кухля до вуст не підносить, певно, чекає, поки всядеться біле шумовиння (М. Ю. Тарновський);

1073 року почали мурувати Успенську церкву Печерського монастиря, .. після чого вичікували років зо три, доки добре всядуться стіни (із журн.);

// перен. Угамовуватися, стихати.

У грудях Остапа всідалася розбурхана лють. Він був задоволений собою (М. Ю. Тарновський).

3. Зменшуватися (про мороз).

Удень мороз усівся.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me