утаємниченість
УТАЄМНИ́ЧЕНІСТЬ (ВТАЄМНИ́ЧЕНІСТЬ), ності, ж.
Якість за знач. утаємни́чений.
Розледащілі натовпи султанських придворних, різними способами добуваючи вісті й новини, мерщій намагалися похвалитися своїм знанням, своєю втаємниченістю (П. Загребельний);
Нерідко вони [підлітки] стають жертвами нездорового інтересу до тієї утаємниченості, конспіративності, ореолом якої оточені наркомани (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- утаємниченість — утаємни́ченість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- утаємниченість — (втаємниченість), -ності, ж. Абстр. ім. до утаємничений (втаємничений). Великий тлумачний словник сучасної мови