утаємничуватися
УТАЄМНИ́ЧУВАТИСЯ (ВТАЄМНИ́ЧУВАТИСЯ), уюся, уєшся, недок., УТАЄМНИ́ЧИТИСЯ (ВТАЄМНИ́ЧИТИСЯ), уся, ишся, док.
1. Проникати в таємницю.
Старий чоловік любив пахощі весняної землі .. Вони обіцяли нові розкоші, що їх матиме він, пораючись біля своїх троянд, плекаючи кожен листочок, втаємничуючись у незбагненні процеси народження чарівних квіток (П. Загребельний);
Я мовчки простив батькові його зневагу і ще більше утаємничився (Б. Антоненко-Давидович).
2. Пас. до утаємни́чувати;
// безос.
– Се трапляється часто-густо, що батьки суть остатні, котрих у такі справи втаємничується... (О. Кобилянська).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- утаємничуватися — утаємни́чуватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- утаємничуватися — (втаємничуватися), -уюся, -уєшся, недок. 1》 Проникати в таємницю. 2》 Пас. до утаємничувати. || безос. Великий тлумачний словник сучасної мови
- утаємничуватися — УТАЄМНИ́ЧУВАТИСЯ (ВТАЄМНИ́ЧУВАТИСЯ), уюся, уєшся, недок. 1. Проникати в таємницю. Старий чоловік любив пахощі весняної землі.. Вони обіцяли нові розкоші, що їх матиме він, пораючись біля своїх троянд, плекаючи кожен листочок... Словник української мови в 11 томах