утверджуватися

УТВЕ́РДЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., УТВЕРДИ́ТИСЯ, джу́ся, ди́шся, док.

Установлюючись, робитися міцним, непорушним; остаточно зміцнюватися.

Публіцистика як вид літературної діяльності складалась і утверджувалась протягом досить тривалого історичного періоду і завжди займала значне місце в творчості багатьох майстрів художнього мислення (з публіц. літ.);

Це і є пограниччя Зони – небаченого світу, що виник у 1986 році і надовго утвердився на цих поліських землях (Ю. Щербак);

// Закріплюватися за ким-, чим-небудь.

Прізвисько Голови за ним утвердилося міцно (Ю. Збанацький);

// Узвичаюватися, ставати загальноприйнятим.

Люди прокидалися світанням і пильнували поле. Це тепер у селі Розквіт утвердилось як звичай (М. Іщенко);

// Установлювати свою владу, зміцнювати своє становище.

– В житті такий закон: старе відживає, а молоде утверджується (Ірина Вільде);

Ми утвердились на землі Не на роки, на віки! (С. Воскрекасенко).

(1) Утверди́тися як хто, що – проявити себе певним чином.

Своїми творами .. Васильченко остаточно утвердився як письменник, що пише для дітей (з наук. літ.).