1. Словник української мови у 20 томах

утилітарист

УТИЛІТАРИ́СТ, а, ч.

1. Послідовник утилітаризму (у 1 знач.).

2. Людина, яка намагається з усього мати користь.

– Ну, та й утилітарист же ви! – сказала не то з усміхом, не то з докором Густя. – Все б тілько користі, плоди та пожитки! (І. Франко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. утилітарист — утилітари́ст іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. утилітарист — -а, ч. 1》 Послідовник утилітаризму (у 1 знач.). 2》 Людина, яка намагається з усього мати користь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. утилітарист — Утилітари́ст, -та; -ри́сти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. утилітарист — УТИЛІТАРИ́СТ, а, ч. 1. Послідовник утилітаризму (у 1 знач.). 2. Людина, яка намагається з усього мати користь. — Ну, та й утилітарист же ви! — сказала не то з усміхом, не то з докором Густя. — Все б тілько користі, плоди та пожитки! (Фр., III, 1950, 408). Словник української мови в 11 томах