утиритися

УТИ́РИТИСЯ (ВТИ́РИТИСЯ), рюся, ришся, док., фам.

Увійти куди-небудь із шумом або без дозволу, нахабно.

Облатався, обшився [Серединський], став на панка схожий, тоді почав до мене підступати, та все сміливіше, та все сміливіше. Потім дивлюсь, – вже і втиривсь у мою хату! (І. Нечуй-Левицький);

[Федько:] Не наближайсь! Не наближайсь! Чи се хапуни, чи що сюди утирилось! (С. Писаревський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. утиритися — ути́ритися дієслово доконаного виду фам. Орфографічний словник української мови
  2. утиритися — (втиритися), -рюся, -ришся, док., фам. Увійти куди-небудь із шумом чи без дозволу, нахабно. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. утиритися — ВХО́ДИТИ (УХО́ДИТИ), ВВІХО́ДИТИ (УВІХО́ДИТИ) (ідучи, проникати в межі чого-небудь), ЗАХО́ДИТИ, ВСТУПА́ТИ (УСТУПА́ТИ), ПЕРЕСТУПА́ТИ ПОРІ́Г, СТУПА́ТИ розм., ЗАСТУПА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  4. утиритися — УТИ́РИТИСЯ (ВТИ́РИТИСЯ), рюся, ришся, док., фам. Увійти куди-небудь із шумом або без дозволу, нахабно. Облатався, обшився [Серединський], став на панка схожий, тоді почав до мене підступати, та все сміливіше, та все сміливіше. Словник української мови в 11 томах
  5. утиритися — Ути́ритися, -рюся, -ришся гл. Ввалиться, втащиться, втиснуться. Що б не було на вас, дідусю, важко, як ми вдвох до вас у хату втиримось. Г. Барв. 191. Словник української мови Грінченка