утрадиційнюватися

УТРАДИЦІ́ЙНЮВАТИСЯ, юється, недок., УТРАДИЦІ́ЙНИТИСЯ, иться, док.

Ставати традицією.

У гімназії Науменка, де вчився Максим [Рильський], утрадиційнилися літературні вечори, і молодий поет бере в них участь, читає там власні твори (з наук. літ.);

// безос.

Щороку “Відкриття полювання” буває двічі: першого серпня на птицю, а першого листопада на звіра, але якось уже так утрадиційнилося, що за урочисте, коли хочете, свято серед мисливців вважається перше відкриття (Остап Вишня).