утрамбований

УТРАМБО́ВАНИЙ (ВТРАМБО́ВАНИЙ), а, е.

Дієпр. пас. до утрамбува́ти.

Впіймали крота і пустили його в довгий дерев'яний ящик, повний міцно утрамбованої землі (О. Копиленко);

Вона розв'язала снопи.., допомогла перекинути їх на туго втрамбовану землю (З. Тулуб);

Біля міських воріт була утрамбована вапняковою кришкою площа (з наук. літ.);

Над Сяном висів новий дерев'яний міст на дебелих биках, а до нього по високій земляній дамбі котився гладенький, утрамбований дрібним камінням шлях з білими стовпцями кілометрів (Д. Бедзик);

Звідси видно далеко: тік утрамбований на узвишші. Куди не глянеш – безкінечні степові гони, скирти, квадрати чорного пару (з газ.);

Поки колісниці [княгині Ольги] котилися утрамбованими шляхами Фракії й Македонії, все йшло добре (С. Скляренко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. утрамбований — утрамбо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. утрамбований — див. сплюснутий Словник синонімів Вусика
  3. утрамбований — (втрамбований), -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до утрамбувати. || утрамбовано (втрамбовано), безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. утрамбований — НАЇ́ЖДЖЕНИЙ (про шлях, дорогу — який став рівним, гладеньким від частої й тривалої їзди), УЇ́ЖДЖЕНИЙ (В'Ї́ЖДЖЕНИЙ), РОЗ'Ї́ЖДЖЕНИЙ, УТОРО́ВАНИЙ (ВТОРО́ВАНИЙ), ТОРО́ВАНИЙ, НАКО́ЧЕНИЙ, УКО́ЧЕНИЙ (ВКО́ЧЕНИЙ), НАТЕ́РТИЙ рідше, УТЕ́РТИЙ (ВТЕ́РТИЙ) рідше... Словник синонімів української мови
  5. утрамбований — УТРАМБО́ВАНИЙ (ВТРАМБО́ВАНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до утрамбува́ти. Впіймали крота і пустили його в довгий дерев’яний ящик, повний міцно утрамбованої землі (Коп., Як вони.., 1948, 12); Вона розв’язала снопи.. Словник української мови в 11 томах