утратний
УТРА́ТНИЙ (ВТРА́ТНИЙ), а, е.
1. розм. Який зазнає, зазнав матеріальних втрат.
Ніхто з них не мав відваги пристати на те, щоби за війта заплатити [штраф], бо боявся нарікання від других, що: “А дивіть [дивіться], куме, через вас та ми тільки втратні” (Л. Мартович).
2. Який завдав, завдає матеріальних втрат; невигідний; протилежне прибутковий.
Втратним було також [у деяких господарствах] виробництво м'яса птиці і кролів. Виходило досить дивне явище: чим більше господарство виробить і продасть державі м'яса, тим більше матиме збитків (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- утратний — утра́тний прикметник Орфографічний словник української мови
- утратний — Неприбутковий, збитковий, невигідний Словник синонімів Караванського
- утратний — (втратний), -а, -е. 1》 розм.Який зазнав, зазнає матеріальних втрат. 2》 Який завдав, завдає матеріальних втрат; невигідний; прот. прибутковий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- утратний — НЕВИ́ГІДНИЙ (який не виправдовує матеріальних чи інших затрат, не приносить вигоди, користі), БЕЗВИ́ГІДНИЙ рідше, НЕПРИБУТКО́ВИЙ, БЕЗПРИБУТКО́ВИЙ, БЕЗДОХІ́ДНИЙ (БЕЗДОХО́ДНИЙ), НЕРЕНТА́БЕЛЬНИЙ, ЗБИТКО́ВИЙ... Словник синонімів української мови
- утратний — Утра́тний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- утратний — УТРА́ТНИЙ (ВТРА́ТНИЙ), а, е. 1. розм. Який зазнав, зазнав матеріальних втрат. Ніхто з них не мав відваги пристати на те, щоби за війта заплатити [штраф], бо боявся нарікання від других, що: «А дивіть [дивіться], куме... Словник української мови в 11 томах
- утратний — Утратний, -а, -е Убыточный. Шейк. Словник української мови Грінченка