утрировка

УТРИРО́ВКА, и, ж.

Те саме, що утри́рування.

І Лессінг і Шекспір засуджували утрировку й радили додержуватись [на сцені] більш спокійного, природного тону (з мемуарної літ.);

Шарж, утрировка, карикатура, допустимі в сатирі, можуть виконати цілком протилежну функцію в епічному або ліричному творі (з навч. літ.);

Він не відчував ні фальші, ні утрировки в тім ніби декораційнім своїм житті (Іван Ле).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me