1. Словник української мови у 20 томах

ухикання

УХИ́КАННЯ, я, с.

Дія за знач. ухи́кати та звуки, утворювані цією дією.

Де ви чули, щоб гурт молоді вночі та ще й у лісі йшов мовчки?.. Свист, ухикання покотилося лісами-борами (В. Речмедін).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ухикання — ухи́кання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. ухикання — -я, с. Дія за знач. ухикати та звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ухикання — УХИ́КАННЯ, я, с. Дія за знач. ухи́кати та звуки, утворювані цією дією. Де ви чули, щоб гурт молоді вночі та ще й у лісі йшов мовчки?.. Свист, ухикання покотилося лісами-борами (Речм., Весн. грози, 1961, 250). Словник української мови в 11 томах