уцитькувати
УЦИ́ТЬКУВАТИ (ВЦИ́ТЬКУВАТИ), ую, уєш, недок., УЦИ́ТЬКАТИ (ВЦИ́ТЬКАТИ), аю, аєш, док., кого.
Те саме, що заци́тькувати.
– Мій батько уцитькує громаду і радить підождати аж до громадського суду (І. Франко);
Жалібно плакали немовлята, матері з досадою в голосі вцитькували їх (Ю. Збанацький).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- уцитькувати — уци́тькувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- уцитькувати — (вцитькувати), -ую, -уєш, недок., уцитькати (вцитькати), -аю, -аєш, док., перех. Те саме, що зацитькувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- уцитькувати — УЦИ́ТЬКУВАТИ (ВЦИ́ТЬКУВАТИ), ую, уєш, недок., УЦИ́ТЬКАТИ (ВЦИ́ТЬКАТИ), аю, аєш, док., перех. Те саме, що заци́тькувати. — Мій батько уцитькує громаду і радить підождати аж до громадського суду (Фр. Словник української мови в 11 томах