уцілувати
УЦІЛУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., кого, що, діал.
Поцілувати.
Він вповні отямився аж тоді, коли дихнув рідним гірським повітрям, уцілував руки батька і матері (І. Франко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- уцілувати — уцілува́ти дієслово доконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
- уцілувати — -ую, -уєш, док., перех., діал. Поцілувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- уцілувати — УЦІЛУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех., діал. Поцілувати. Він вповні отямився аж тоді, коли дихнув рідним гірським повітрям, уцілував руки батька і матері (Фр., III, 1950, 325). Словник української мови в 11 томах