1. Словник української мови у 20 томах

учорнілий

УЧОРНІ́ЛИЙ (ВЧОРНІ́ЛИЙ), а, е.

Дієпр. акт. до учорні́ти.

Видно перший двір, Димар на хаті, з диму, певне, й сажі Увесь вчорнілий (А. Малишко);

Салоган переможним поглядом обводить засмаглих, вчорнілих дядьків (М. Стельмах).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. учорнілий — учорні́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. учорнілий — (вчорнілий), -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до учорніти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. учорнілий — УЧОРНІ́ЛИЙ (ВЧОРНІ́ЛИЙ), а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до учорні́ти. Видно перший двір, Димар на хаті, з диму, певне, й сажі Увесь вчорнілий (Мал., II, 1948, 27); Салоган переможним поглядом обводить засмаглих, вчорнілих дядьків (Стельмах, І, 1962, 563). Словник української мови в 11 томах