ушивальник
УШИВА́ЛЬНИК (ВШИВА́ЛЬНИК), а, ч.
1. Вузенький ремінець для зшивання окремих деталей виробу.
Проколює [лимар] швайкою дірку у капиці, слинить у роті кінець вшивальника, крутить його пальцями, всиляє у дірочку (з мемуарної літ.);
– А ремесло? Вчиться ж [Сашко]? – Вчиться! Нарізує з сириці ушивальники (Л. Юхвід);
// Частина кінської збруї.
2. Робітник, який покриває дах соломою.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ушивальник — ушива́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- ушивальник — (вшивальник), -а, ч. 1》 Вузенький ремінець для зшивання окремих деталей виробу. 2》 Робітник, який покриває дах соломою. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ушивальник — УШИВА́ЛЬНИК (ВШИВА́ЛЬНИК), а, ч. 1. Вузенький ремінець для зшивання окремих деталей виробу. Проколює [лимар] швайкою дірку у капиці, слинить у роті кінець вшивальника, крутить його пальцями, всиляє у дірочку (Збірник про Кроп., 1955, 304); — А ремесло?... Словник української мови в 11 томах
- ушивальник — Ушивальник, -ка м. 1) Узенькій ремешекъ для сшиванія. Рк. Левиц. Вас. 159. 2) Кровелыцшсъ соломою. Рк. Левиц. Словник української мови Грінченка