1. Словник української мови у 20 томах

ушиковувати

УШИКО́ВУВАТИ (ВШИКО́ВУВАТИ), ую, уєш, недок., УШИКУВА́ТИ (ВШИКУВА́ТИ), у́ю, у́єш, док., кого, що, розм.

Те саме, що вишико́вувати;

// перен. Призводити до порядку, впорядковувати.

Вчитель призначив його класним старостою – цей, мовляв, справно порядкуватиме, ушикує урвиголів (В. Дрозд).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ушиковувати — ушико́вувати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. ушиковувати — (вшиковувати), -ую, -уєш, недок., ушикувати (вшикувати), -ую, -уєш, док., перех., розм. Те саме, що вишиковувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ушиковувати — Ушико́вувати, -ко́вую, -ко́вуєш; ушикува́ти, -ку́ю, -ку́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. ушиковувати — УШИКО́ВУВАТИ (ВШИКО́ВУВАТИ), ую, уєш, недок., УШИКУВА́ТИ (ВШИКУВА́ТИ), у́ю, у́єш, док., перех., розм. Те саме, що вишико́вувати. Словник української мови в 11 томах