ушляхетнюватися

УШЛЯХЕ́ТНЮВАТИСЯ (ВШЛЯХЕ́ТНЮВАТИСЯ), ююся, юєшся, недок., УШЛЯХЕ́ТНИТИСЯ (ВШЛЯХЕ́ТНИТИСЯ), нюся, нишся, док.

Пас. до ушляхе́тнювати.

Прагнення вискочнів, які досягли певного матеріального й суспільного рівня, трохи ушляхетнитися була в ту епоху “річчю світовою”, яку не раз засвідчила європейська література від Мольєра, Оноре де Бальзака, Гі де Мопассана до Олексія Толстого й Антона Чехова (з наук.-попул. літ.);

Представники бізнес-класу дивним чином встигли зовні ушляхетнитися. Вони не носять малинові піджаки й на людях уже не з'являються в спортивних костюмах. (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me